Помер видатний тренер, який виховав п’ять олімпійських чемпіонів

19 липня, на 88-му році життя в Торонто (Канада) перестало битися серця легендарного українського гандбольного фахівця, екс-тренера запорізького ЗІІ Семена Полонського, вихованці якого здобували золото Олімпійських ігор та чемпіонату світу.

Семен Полонський народився 30 квітня 1933 року в Черкасах. З початком на українських теренах Другої світової війни сім’я Полонських переїхала на Дальній Схід, а батько, Ісак Полонський пішов на фронт і загинув на Волині 31 березня 1944-го.

Семен з родиною у повоєнні роки повернувся в Черкаси, гру в ручний м’яч поєднував з футболом. Але то у вільний час. Він мусив заробляти, тому працював різноробочим і з часом отримав шостий, найвищий розряд. Тим часом його старший брат Юхим став чемпіоном СССР з гандболу «11х11» в складі команди Одеського військового округу і був неодноразовим призером чемпіонату СССР у гандболі «7х7» за «Запоріжалюмінійбуд».

За цю команду згодом грав і Семен. Після завершення кар’єри гравця став тренером, взяв участь у створенні у Запоріжжі команди ЗІІ (ЗМетІ) і очолював її упродовж 20 років. Під керівництвом Полонського запоріжці сім разів  здобували медалі чемпіонату СССР.  У 1983-му році Полонський привів ЗІІ до перемоги у Кубку EHF. Фінальний матч турніру відбувся у День народження тренера.

Відразу п’ятеро  вихованців Семена Полонського в складі збірної СССР здобули золото Олімпіади-1976 у Монреалі – Юрій Лагутін, Михайло Іщенко, Олександр Резанов, Сергій Кушнірюк та Микола Томин.

Двоє учнів Полонського стали тріумфаторами чемпіонату світу-1982 – Олександр Шипенко, Сергій Кушнірюк).

Збірна України під керівництвом Семена Полонського  перемагала у Спартакіаді народів СССР.

Після Запоріжжя працював у Польщі й Ізраїлі.

Упродовж останніх років життя Семен Полонський мешкав у Торонто.