Домагой Віда не зробив нічого кримінального — це проста як світ істина. Його «Слава Україні!», якими уже тиждень смакує український та російський інтернет, абсолютно законні слова, сказані у напрочуд доречний час.
Усик — Гассиев: где смотреть
Але Домагой все-таки припустився однієї помилки. Він заговорив не там, і саме ця причина відкрила ящик Пандори. У росіян пригоріло не стільки через момент, у який Віда вирішив передати вітання українцям (хоча це теж важливий фактор), як від того, що він взагалі сказав «Слава Україні!».
Слова хорвата в теорії могли дискредитувати усі старання Москви щодо ідеального проведення чемпіонату світу, бо ж вони повертали ЗМІ, а відповідно і людей до контексту українсько-російської війни. Реакція не забарилася — зручна для Кремля інтерпретація гасла зазвучала звідусіль. Британські ЗМІ писали про те, що «Слава Україні!» є вигуком українських націоналістів і людей, що мають антиросійські погляди. Те саме підхопили інші європейські ЗМІ, а про реакцію всередині Росії можна навіть не згадувати.
Ситуація, яка в інших умовах була б локальним приводом для радості українців, переросла в світовий масштаб. Хорвати зачепили імперське его Росії, відповідно вона хотіла компенсації, прагнула вибачень. «Каяття» Віди в ефірі російського телебачення — це наслідок якраз ось цього бажання господарів поставити його на місце.
Чи хотів вибачатися Віда за свої слова? Хто його зна. Чи міг він вчинити по-іншому? Ні.
Росія, як господар чемпіонату світу, диктує свої умови і норми поведінки. Усе, що виходить за рамки, потрапляє під пропагандистську машину і перетворюється на зло (читайте: антиросійське). Нема мови про прямі санкції щодо Віди (у Москви руки не заходять так далеко), але РФ з легкістю погіршить життя будь-кому, хто дозволяє собі забагато. Зробить його дискомфортним.
Їдучи в Росію, потрібно чітко розуміти, які ризики це за собою несе. Хорват Віда, мабуть, і подумати не міг, що в звичайне гасло «Слава Україні!» можна настільки вплести політику. Але спорт — це і є політика, а Москва як ніхто інший вміє грати в брудні політичні ігри.
Оскільки за тиждень на московському Олімпійському битиметься Олександр Усик, скандал з Відою може бути лише початком інформаційно-спортивного протистояння.
І тепер якось не дуже реалістичною виглядає позиція Усика, про яку він заявляв на початку року: «Це [бій з Муратом Гассієвим] не буде політикою, це буде бокс. Мені не потрібна політика, бо в ній забагато бруду, який мене не влаштовує. Мене влаштовує спорт — бокс».
Якщо Усик справді переконаний, що бокс залишиться боксом, то ситуація з Відою повинна трохи змінити його позицію. Росія не переносила б бій до Москви, якби вона хотіла, щоб бокс залишався боксом. Перш за все, РФ потрібні важелі впливу і контроль над ситуацією. Маючи цей бій на своїй території, росіяни можуть диктувати умови і норми поведінки.
Справа ж навіть не в ймовірній перемозі свого боксера: поразку можна перетворити на перемогу, а переможця заклеймити. Справа в бажанні встановлювати правила гри. І дивно, що Олександр Усик врешті-решт погодився на це. Він заходить на територію, де будь-які правила не існують, а є лише бажання господаря. І погоджуючись на ці умови, Усик уже опиняється в позиції слабшої сторони, бо за будь-який не той крок чи не те слово реакція буде швидкою. Домагой Віда не дасть збрехати.