Головний тренер «Зорі» Віктор Скрипник дав свій коментар до матчу-відповіді 3-го раунду плей-офф Ліги Європи проти «ЦСКА-Софії» (1:0)

— Ми вже тут спілкувалися вчора на прес-конференції, ми знаємо це, воно так і має бути — команда суперника їхала сюди забивати гол. Без голи вони б по-любому не проходили далі, і, звичайно, ми проти цього грали. Зіграти на нуль проти такої команди, і, звичайно, допомогла нам червона картка. У футболі таке буває. Ніби як нам можуть і пенальті поставити, але зворотна атака — виганяють гравця. Може бути, це був повністю вирішальний момент в цьому протистоянні — непоставлений пенальті і червона картка супернику.

Ми сперечатися з цим не стали, грали потім за рахунком, боялися зробити грубі помилки. Звичайно, контроль м’яча не виглядає, але все одно ми намагалися тиснути, щоб забити гол. Що ми і зробили. Хлопці — молодці, сьогодні рівно три тижні як ми стартували, у нас 7 ігор, з них у нас 5 перемог і дві нічиї. У суперника, до речі, сьогодні була 10-я гра за місяць. Ми спілкувалися з колегами, на цьому тлі, на цьому режимі тільки компліменти можу своїм хлопцям сказати. Вони дійсно ось той банер, який там висів — мужики. Вони це слово заслуговують. Дякуємо.

— Що було в двох матчах головним? Рішення арбітра?
— Я можу тільки уявити, що цей пенальті нам би поставили, і видалення б не було. Але суддя прийняв таке рішення. За дві гри я не можу сказати, тому що вона стирається в пам’яті. У нас там було, в принципі, і той пенальті можна було ставити чи не ставити. Цього разу, можна сказати, пощастило «Зорі» (Луганськ). Але ще раз кажу, ту енергію, ту гру, яку ми показуємо, і щоб пройти «ЦСКА», нам, дійсно, теж компліменти потрібно давати, а не посилатися на те, що нас судді витягли.

— Чи задоволені ви підтримкою запорожців? І друге питання, що з приводу Абу Ханна, що з ним? І третє — що з приводу Русина, як ви можете це прокоментувати?
— Я його питав: «Ти, напевно, в Барселону не хочеш полетіти?». Хлопець каже, що емоції захлиснули, схопив футболку, а потім, коли вже стягнув, згадав, що йому дали жовту. Вибачився перед командою, перед всіма. Сказав, не те, що такого не буде, але ще раз кажу, що це все емоції. Заради цього люди приходять на стадіон. Звичайно, їм велике спасибі, стільки глядачів. Така ж підтримка, яка була у «ЦСКА», коли ми грали в Софії, дуже приємно перебувати на такій арені.

А з приводу Абу Ханна, я з ним вже розмовляв. У нього трохи струс, завтра буде обстеження, але, як він каже, він відчуває, що все нормально, і це не так важко, і не так складно.

— Що з Артемом Громовим?
— Артем Громов готується до гри, яка буде у нас в неділю. З великою ймовірністю він вийде на поле.

— Можете прокоментувати гру Будковского?
— Філіп Будковський останнім часом стає тією фігурою, без якої дуже складно уявити команду. Ми грали без нього проти «Колоса», але я ще раз кажу, що у нас дуже хороший змішаний склад, є швидкі хлопці, але нам і фактурний потрібен нападник, який може і поборотися з такими ж великими захисниками. Він також сильно допомагає при стандартних ситуаціях, які створюють суперники. Віталій Вернидуб — це та наша сила, яка верхові дуелі виграє. З тим обсягом, з тим бажанням, які зараз Філ демонструє, можна сказати, що він стає дуже важливою фігурою для нашої гри.

— Чому команда грає так обережно? З «Будучностю» було 9 чоловік, сьогодні — 10 осіб, а гра все тому, тому …
— Повірте, і вам тоді ще говорив — я теж хочу 8:0 вигравати кожну гру. Але, ще раз кажу, грається за рахунком — нам можна не забивати, і ми проходимо далі. Чому я повинен гнати хлопців всіх туди, щоб вони ризикували, лізли, заробляли картки, щоб їх когось вигнали. Ось навіщо це робити? Потім ви ж скажете, навіщо ви полізли, якщо вас проходили, чи не накривали, тримали просто свої зони? Чому ви не катали м’яч, щоб пройти «ЦСКА-Софію»? Резонне питання. Проти «Будучность» я теж пояснював — двох чоловік прибрали, які грають попереду. А там, як грали один в один 8 осіб, так і грають. Це моїм захисникам було легко, коли вони м’яч катали. А там нападаючим важко було. І сьогодні теж саме. Дев’ятеро людей стоять, чекають нашої помилки. Допустити цю помилку, втратити м’яч і бігти назад 80 метрів на всіх парах — під таким тиском, проте, моя команда сьогодні забила гол.

Я вас розумію прекрасно, є такі ігри 5:4, валідольні, коли тренер стоїть вже на межі. Для мене краще така гра — спокійна, під контролем, вийти в наступний раунд. Зрозуміло, що «Еспаньол» приїде, ну що ж робити? Будемо грати.